ЗААКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка, спец. Внести, вписати в акт (у 3 знач.); скласти акт на що-небудь. — Тільки тут під ноги дивіться.. Бо тут все може бути — акт про безпеку наших полів ще й досі не підписано. Мінери були, різні комісії, а заактувати поки що ніхто не зважився (Гончар, Тронка, 1963, 37); Його [контролю] мета — перевірити організацію охорони врожаю зерна і зеленої маси, визначити й заактувати врожайність по кожній ланці (Ком. Укр., 2, 1962, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 12.