ЗААПЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати аплодувати. Завіса.. закрила сцену, глядачі азартно зааплодували (Збан., Любов, 1957, 231); І так, не сідаючи, він зааплодував. Услід за ним увесь зал гримнув оплесками (Донч.. V, 1957, 467).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 13.