ЗАБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док. Почати барабанити. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде (Сл. Гр.); Семен Полікарпович.. нервово забарабанив пальцями по настільному склу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 136); Забарабанив [Уралов] у шибку, і стара з’явилась на порозі (Гончар, Тронка, 1963, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 16.