ЗАБОРОНО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до заборонува́ти. Спостереженнями встановлено, що в посушливих районах на заборонованому в осені зябу верхній шар грунту весною висихає повільніше (Колг. Укр., 7, 1956, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 27.