ЗАБРО́ДИТИ див. забріда́ти.
ЗАБРОДИ́ТИ1, оджу́, о́диш, док. Почати бродити (див. броди́ти1).
ЗАБРОДИ́ТИ2, о́дить, док. Почати бродити (див. броди́ти2). Вино забродило; * Образно. Забродило повітря п’янкими весняними пахощами (М. Ол., Леся, 1960, 59).
ЗАБРОДИ́ТИ3 див. забро́джувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 29.