ЗАБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до буртува́ти. Його [турнепс] забуртували і зараз даємо [худобі] подрібненим у суміші з кормовими і цукровими буряками та морквою (Колг. Укр., 12, 1962, 15); В лютому ланка вивезла і забуртувала на ділянці 25 тонн гною (Стельмах, На.. землі, 1949, 463).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 32.