ЗАБУРХА́ТИ, а́є, док. Почати бурхати. З отвору забурхала гаряча пара, Василь зупинив машину (Довж., І, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 32.