ЗАВ’Я́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зав’я́зувати і зав’я́зуватися. Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав’язування знайомств, приятелювання, дружби! (Ле, Право.., 1957, 90); Щоб забезпечити краще зав’язування ягід [винограду] і зменшити обсипання зав’язі, виноградарі за кілька днів до цвітіння прищипують верхівки молодих пагонів (Наука.., 2, 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 64.