ЗАВЕЛИ́КИЙ, а, е. Більший, ніж звичайно або потрібно; надто великий. Ця одіж була зовсім нова й порядна, тільки завелика на Гринька (Март., Тв., 1954, 281); У картини завеликий розмір. Вона, безперечно, виграла б при меншому габариті (Довж., III, 1960, 104); Рука у дівчини завелика, на пальцях біліють сліди виразок (Стельмах, І, 1962, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 41.