ЗАВИТУ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що за́вито́к 2. Золотава стружка в’юнилась, граючись вислизала з-під рук, згорталася химерними завитушками, падала до ніг (Збан., Курил. о-ви, 1963, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 49.