ЗАВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех. і чим. Почати ворушити що-небудь, рухати чимсь. Протягом з вікон розбитих повіяло різко, Заворушило на нарах одежу і постіль (Перв., І, 1958, 63); Прохор чудно якось заворушив лівим усом-— засміявся (Мик., II, 1957, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 61.