ЗА́ВТРАШНІЙ, я, є. Який настане наступного, другого дня після сьогоднішнього (про день, ранок і т. ін.). Залишилося біля голвиконкому декілька підвід чекати завтрашнього дня (Шиян, Баланда, 1957, 150); Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, І, 1958, 77); //Який відбудеться, здійсниться наступного, другого дня (після сьогоднішнього). Думав [Давид] про сход завтрашній. Це ж уперше після стількох років усіх обухівців у гурті побачить. Які вони на сході? (Головко, II, 1957, 40); Я взнав у одного з дипломатів завтрашній порядок денний зустрічі комісара з міністром (Ю. Янов., II, 1958, 98); // Який здійсниться у найближчому майбутньому, пов’язаний з ним і т. ін. Ми сядем круг тебе [вогнища] і мріємо в тиші Про завтрашні подвиги в спільнім труді (Бичко, Вогнище, 1959, II); Пролетаріат висуває програму боротьби проти всевладдя монополій, враховуючи не тільки сьогоднішні, але й завтрашні інтереси своїх союзників (Програма КПРС, 1961, 33); // у знач. ім. за́втрашнє, нього, с. Близьке майбутнє. Згадали пригоду, пересміялись і знову примовкли. Задумані хлопці, задумані й дівчата, і ця задумливість робить їх мовби дорослішими, мовби переносить кожного в завтрашнє, в той інший світ, з якого до них поки що долинає одна тільки музика (Гончар, Тронка, 1963, 142).
◊ За́втрашній день; За́втрашні дні — найближче майбутнє, прийдешні часи. Будівництво комунізму в нашій країні — це завтрашній день усіх країн світової системи соціалізму (Рад. Укр.,3.VIIІ, 1961, 3); Життя захищаєм, щоб в завтрашніх днях Сади розцвітали, де зараз окопи… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 62.