ЗАВУАЛЬО́ВУВАТИ, о́вую, о́вуєш, недок., ЗАВУАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех.
1. Прикривати чим-небудь напівпрозорим, легким (серпанком, димом, туманом і т. ін.).
2. перен. Навмисно робити що-небудь неясним, невиразним, приховуючи справжній зміст його. В. І. Ленін не раз підкреслював, що буржуазні ідеологи захищають ворожі марксизмові погляди шляхом спотворення справжнього значення вживаних слів або вигадування нових термінів, які завуальовують висловлювані погляди (Мовозн., XVI, 1961, 5); Будь-які намагання завуалювати дійсну природу капіталістичного ладу не змінюють його антагоністичного характеру (Ком. Укр., 11, 1966, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 62.