ЗАВІ́ЗНИ́К, ві́зника́, ч.., рідко. Людина, яка постійно завозить куди-небудь предмети постачання; // заст. Той, хто привозить молоти зерно до млина.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 51.