ЗАГА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати гаркати. — Сину! де ти? — спитала [Катря]. — Гарр… — загаркав Пилипко з-під полу (Мирний, IV, 1955, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 71.