ЗАГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗАГНУ́ТИСЯ, не́ться, док
1. Згинаючись, вигинатися, викривлятися; нахилятися, завертатися. Під час садіння треба стежити, щоб кінці коріння саджанців і розсади в ямках не загинались догори (Ол. та ефір. культ., 1956, 323): Надів [Герман].. ріпницьку блузу і велів спустити себе помалу вниз по дорозі, скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (Фр., VIII, 1952, 408).
2. Утворювати в якому-небудь місці загин (див. заги́н1 ) або мати вигнуту, загнуту форму. Екіпаж стояв серед возовні, неначе гора; він був схожий на ті карети, в яких їздили давні єгипетські фараони або московські цариці: крила круто загинались униз і спускались трохи не до самої землі (Н.-Лев.. III, 1956, 167); Потім вийшли на вигін, дивимось, загнулась річка, неначе шия лебедина, а напроти простяглась балка з байраками (Стор., І, 1957, 185).
3. тільки недок. Пас. до загина́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 76.