ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. загли́бити і загли́битися. Вирішили бурити. Загули насоси. Уважно стежили за кожним метром заглиблення [бура] (Рад. Укр., 20.VІ 1962, 3); У процесі заглиблення в матеріал, а потім написання твору первісний задум неминуче уточнюється і деталізується (Вітч., 6, 1961, 190).
2. Те саме, що загли́бина. Значне місце тут у формах вивітрювання займають закруглені заглиблення в породі (Наука.., 8, 1958, 23); На плиті висічені заглиблення у вигляді чаш (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 78.