ЗАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загороди́ти. Зараз від дороги, загороджений очеретяним тином, починався Замфірів виноградник (Коцюб., І, 1955, 189); Я хотів іти додому, та застав вулицю, загороджену барикадою (Фр., VI, 1951, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 85.