ЗАГОРЯ́ННЯ, ЗАГОРА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. загоря́ти, загора́ти 1. Не захоплюватись загорянням, бо перебування довгий час під промінням сонця ослаблює організм (В дорогу, 4953, 38).
2. Дія за знач. загоря́тися, загора́тися. Спостереження дає можливість визначити висоту точок загоряння і згасання [падаючих зірок] (Бесіди про всесвіт, 1953, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 87.