ЗАГРАБА́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГРАБА́СТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Забирати, привласнювати що-небудь силою або хитрощами. Чи то дума безталанного, .. чи гадка щасливого, що вже половиною міста володіє та наміряється якнайшвидше і другу заграбастати? (Мирний, III, 1954, 262); Це ж половину землі хоче [брат] заграбастати (Стельмах, Хліб.., 1959, 512).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 90.