ЗАГУ́Л, у, ч., розм., рідко. Тривала пиятика, гульня. Раз в загулі.. побився він об заклад з одним приятелем, що на п’ятнадцять ступенів попаде з пістоля в копійку (Збірник про Кроп., 1955, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 99.