ЗАГУ́ТОРИТИ, рю, риш, док., діал. Почати гуторити, розмовляти. * Образно. Прийшла весна. Не сьогодні-завтра зашумлять, загуторять мутноокі струмки в ярах (Донч., Секрет, 1947, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 100.