ЗАДЕРИ́КА, и, ч. ж., розм. Те саме, що задира́ка. — Дістається тобі, дівчино, як cидоровій козі. Коли б не зустрівся з тобою, обов’язково хтось тебе б’є.. Видно, задерика ти! — звернувся Віктор до Оксанки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 105.