ЗАДУ́МАНІСТЬ, ності, де., рідко. Властивість і стан за знач. заду́маний 2. * Образно. Не тиха задуманість.. повіває своїм крилом над могилою Шевченка; ні! Щось важке лягає на серце (Н.-Лев., II, 1956, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 117.