ЗАЖА́ТИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зажа́ти1 . Йде [Аниця] та розповідає за пшеницю, «що буде нашої, — каже, — піввоза, а зажатої пів: якось, — каже, — перезимуєм..» (Март., Тв., 1954, 36). ЗАЖА́ТИЙ2, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зажа́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 121.