ЗАЗДРА́ВИЦЯ, і, ж., розм. Коротка застольна промова або пісня на честь кого-, чого-небудь з побажанням здоров’я, довголіття. — Хіба ваша заздравиця не варт того, щоб її смачніш примочити? Великі слова — святі слова (Мирний, III, 1954, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 125.