ЗАЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зазира́ти. Хвилини чекання здавалися Ремо за вічність — його нервувало невпинне зазирання до кімнати якихось китайців (Досв., Гюлле, 1961, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 127.