ЗАКАБА́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до закабали́ти. ..коли напівзлидар-селянин працює на поміщика своєю убогою худобою і знаряддями, будучи закабалений видачею грошей у позику або орендою землі, то це і є економічна суть кріпосного господарства (Ленін, 20. 1950, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 136.