ЗАКАМ’ЯНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. закам’яні́ти. Бронко не рухався а місця. Стаха інакше пояснила собі його закам’яніння (Вільде, Сестри… 1958, 398).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 138.