ЗАКАХИ́КАТИ, аю, аєш, док. Почати кахикати; закашляти. * Образно. І раптом мотор закахикав — і став! Колеса загрузли між стеблами трав (Забіла, Промені, 1951, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 140.