ЗАКИ́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати кихкати. — Мені у хванта [фанта] грати… — обізвалася головиха і, схилившись набік до секретарихи, закихкала (Мирний, III, 1954, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 144.