ЗАКОЛЕ́СНИК, а, ч. Кілок, який закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо. Заколесник загубили і колесо зліта (Свидн., Люборацькі, 1955, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 152.