ЗАКОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Зробити що-небудь консервованим. У свіжому вигляді гриби зберігаються дуже короткий час, а тому їх необхідно законсервувати (Укр. страви, 1957, 427).
2. перен. На тривалий час припинити спорудження чого-небудь, роботу підприємства і т. ін. — Ну, просто чорт знає що таке: ще торік законсервували будівництво і ані пари з вуст. Про що вони там, в Об’єднанні, тільки думають? (Шовк., Інженери, 1956, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 158.