ЗАКРИЖАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Покритися суцільною кригою або льодовою кіркою.
2. перен. Застигнути, стати нерухомим. Якась дивна посмішка закрижаніла на безпорадному обличчі жінки, щось жалісно-зворушливе було в її очах (Кочура, Родина.., 1962, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 166.