ЗАКУПО́РЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до закупо́рити. Пляшки, після наповнення їх газованою водою, мусять бути негайно герметично закупорені (Технол. інструкція, 1954, 37); // у знач. прикм. У погребі — густий, закупорений мед і молоде вино (Логв Літа… 1960, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 174.