ЗАКУТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., діал. Почати кутуляти. Знову налив [Порох] чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув… (Мирний, II, 1954, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 177.