Закінча́ння, ня, с.
1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384.
2) Конецъ, заключеніе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 48.
Що oзначає слово - "закінчання"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.