ЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Завершеність чого-небудь. Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (Худ. чит., 1955, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 144.