ЗАЛА́ССЯ, я, с., розм. Насолода, втіха; захват. Усміхаються небесною втіхою личенька гожі, вабливі, очі залассям горять (Стар., Облога.., 1961, 43); Якщо серце кипить і в глибини йде мисль — для творця нема кращого в світі заласся (Тич., Комунізму далі.., 1961, 19),
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 180.