ЗАЛЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., діал. Залепетати. Затремтів [Йонка] цілим тілом і залебонів щось (Фр., І, 1955, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 181.