ЗАЛЯ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Відчувати страх, переляк; ставати боязким, лякливим. А я, молоденька, залякалася Та в новую світлоньку заховалася (Чуб., V, 1874, 19); Море так сильно.. забурхотіло, що дідусь залякавсь та й поспішивсь покинути корабель і висісти на берег (Крим., Вибр., 1965, 259).
2. тільки недок. Пас. до заля́кувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 198.