ЗАЛІ́ЗА, лі́з, мн., заст.
1. Кайдани. Не можна й пізнати (Левка)! Сухий, блідий, бородою заріс, ..та ще й руки в залізах (Кв.-Осн., II, 1956, 294); [Зінька:] Забивають в заліза душогуба, він зна, за віщо (Кроп., II, 1958, 37).
2. Залізні грати. Стіни неначе будовані з криці, Вікна в залізах, немов у в’язниці (Граб., І, 1959, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 189.