ЗАЛІ́ЗЗЯ, я, с.
1. збірн., розм. Куски заліза або предмети, вироби із заліза. Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Мельн., Коли кров.., 1960, 21); Помічник механіка.. заклопотано длубався в скриньці з заліззям (Донч., II, 1956, 264).
2. діал. Кайдани. А їм, дурням, мов по сьому й буть, — І байдуже, — лиш князя Вихваляють і поклони б’ють, Аж дреньчить їх заліззя! (Фр., XIII, 1954, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 189.