ЗАМИГКОТІ́ТИ, та́ть, док., діал. Замиготіти. Одного надвечір’я на заморений обоз налетіло два літаки; з-під їхніх крил злобно замигкотіли вогники (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 559).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 206.