ЗАМИ́НКА, и, ж., розм. Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін. Кожна заминка подачі шихти була надзвичайною подією (Руд., Вітер.. 1958, 334); Вона.. завжди з’являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (Кучер, Трудна любов, 1960, 557).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 208.