ЗА́МОРОЗЬ, і, ж., розм., рідко,
1. Те саме, що па́морозь. Ми зранку, Ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (Фр., X, 1954, 336); Ранками аж біло ставало від заморозі (Крот. Сини.., 1948, 41); // Сніг, що з’являється на віконному склі під час сильних морозів. Дивиться в поле [Палажка], через царину, прохухавши заморозь на склі (Барв.. Опов.., 1902, 167).
2. Те саме, що за́морозок. Легенька заморозь бадьорила людей (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 220.