ЗАМУ́ЖЖЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до заму́жжя. Не травиця ноги спутала, І ні роса очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Укр. лір. пісні 1958, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 223.