ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМУ́ЧИТИСЯ, у́чуся, у́чишся, док. Дуже втомлюватися, знесилюватися; знемагати від страждання. Жаль і тих конят, Що так замучились, — та ба, і з ними лишенько мені: В сусіда, бач, до досвіта на ніч вони позичені (Фр., XIII, 1954, 37); За цей час ніхто з них не присів — їх водили, або ж вони змушені були стояти. Та, либонь, і самі господарі розуміли, що їхні гості замучились (Скл., Святослав, 1959, 153); Ось він підходить нарешті до своєї хати. Перелякана і стривожена дружина замучилася, так довго ждучи його (Довж., Зач. Десна, 1957, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 226.