ЗА́МІЖЖЮ, присл., розм. Те саме, що за́мужем. — Хіба вона заміжжю? — запитала Пріська. — Уже другий рік (Л. Янов., І, 1959, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 210.