ЗАНЯ́ТТЯ, я, с. Те, чим хто-небудь займається (справа, праця і т. ін.). Всяке заняття, всяку роботу вона покинула (Фр., V, 1951, 218); Моя письменницька праця — це лиш побічне заняття (Ірчан, II, 1958, 436); Комунізм внесе великі зміни в розподіл суспільної праці. Одні заняття втратять своє значення, роль інших набагато зросте (Наука.., 10, 1962, 35).
ЗАНЯТТЯ́, я́, с. Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа. Незабаром уже заняття в гімназії почнуться (Головко, II, 1957, 248); Через дві години він мав піти в інститут на практичні заняття з студентами (Шовк., Інженери, 1948, 223); Щосереди відбувалось.. генеральне заняття під керівництвом інженера (Донч., V, 1957, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 235.